Неділя, 19.11.2017, 12:31
Вітаю Вас Гість | RSS

Дистанційний центр хімічної освіти

Меню сайту
Наше опитування
Чи бажаєте Ви в майбутньому працювати хіміком
Всього відповідей: 180
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
...
Зворотній зв'язок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

Хімічний словник 2

К

 

Карбін – штучна алотропна модифікація Карбону, лінійний полімер. Був добутий у 1963 р. каталітичним окисненням ацетилену академіком В.В.Коршаком (1909-1988) зі співробітниками. 

 

Каталізатори – речовини, які впливають на швидкість хімічних реакцій. Важливими властивостями каталізаторів є їх активність, вибірковість, велика поверхня, достатня механічна міцність, здатність протидіяти каталітичним отрутам, легкість регенерації.  Найбільш розповсюдженими каталізаторами є метали (Pt, Pd, Ni, Fe), оксиди (V2O5, MnO2, Cr2O3, NiO), сульфіди (MoS2, WS2, CoS, ReS2) та інші речовини.

 

Кислоти – складні речовини, що містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися атомами металу з утворенням солей. З точки зору електролітичної дисоціації – це електроліти, під час дисоціації яких у водних розчинах утворюються йони тільки одного типу – гідратовані йони Гідрогену. 

 

Кислотні оксиди – складні речовини, які утворюють солі при взаємодії з основами або основними оксидами і не реагують з кислотами або кислотними оксидами. 


Кількість речовини – фізична величина, що визначається числом структурних частинок, які містяться в даній порції речовини.

 

Класифікація (лат. classis – розряд і …ficatio, facio – роблю) – система підпорядкованих понять (класів, об’єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини, що використовується як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями або класами об’єктів.

 

Ковалентний зв’язок  – хімічний зв’язок, який утворюється за допомогою спільних електронних пар.

 

Коефіцієнт – це число, яке записують перед хімічною формулою і позначають ним кількість формульних одиниць даної речовини.

 

Концентрація  –  відношення числа частинок компонента системи (суміші, розчину, сплаву), його кількості або маси до об’єму системи.

 

Корозія – самочинне руйнування металів і сплавів внаслідок взаємодії їх із зовнішнім середовищем.

 

Кристалізація  – процес утворення кристалів з пари, розчину, розплаву. Відіграє важливу роль в атмосферних та ґрунтових явищах (сніг, лід); лежить в основі металургійних і ливарних процесів, одержання напівпровідникових, оптичних та інших матеріалів.

 

Купороситехнічна назва кристалогідратів сульфатів деяких важких металів (міді, заліза, цинку, нікелю), тобто це солі, кристали яких містять кристалізаційну воду. Наприклад, гіпс CaSO4 ∙ 2 H2O, глауберова сіль Na2SO4 ∙ 10 H2O, мідний купорос CuSO4 ∙ 5 H2O, залізний купорос FeSO4 ∙ 7H2O.

 

М

 

Марганцівка – (калій перманганат) KМnO4сіль не виділеної у вільному стані марганцевої кислоти, має сильні окисні власивості. Використовують в аналітичній хімії як окисник, в медицині для дезинфекції, при опіках.

 

Масова частка хімічного елемента у сполуці (загальній масі складної речовини) – відношення маси елемента у сполуці до відповідної маси сполуки. 

  

Матеріали – речовини, які використовуються для виготовлення предметів, фізичних тіл.

 

Металіди (інтерметалічні сполуки) – хімічні сполуки металів між собою.

 

Металічний зв’язок – особливий тип зв’язку, характерний для металів та металідів (інтерметалічних сполук). Атоми металів утворюють позитивно заряджені йони, віддаючи валентні електрони, які рухаються в гратках металу досить вільно (електронний газ) та електростатично зв’язують позитивні йони.

 

Метали – прості речовини, особливістю яких є наявність вільних, не зв’язаних з окремими атомами електронів, здатних переміщуватися в гратках металу. До металів належать елементи побічних підгруп періодичної системи хімічних елементів Д.І.Менделєєва, а також елементи 1, 2, 3 груп головних підгруп (крім Бору).

 

Мінерали – природні хімічні сполуки кристалічної будови, що виникають унаслідок фізико-хімічних процесів і входять до складу гірських порід, руд та інших мінеральних тіл. Переважають тверді мінерали, є також рідкі (вода, ртуть).

 

Молекула – найменша часточка речовини, яка здатна до самостійного існування і зберігає всі властивості цієї речовини.

 

Моль – одиниця кількості речовини, яка містить стільки структурних частинок речовини, скільки атомів міститься у вуглеці масою 0,012 кг (12 г).

 

Молярна маса речовини – фізична величина, що дорівнює відношенню маси речовини до відповідної кількості речовини.

 

Молярний об’єм газу – величина, що дорівнює відношенню молярної маси газу до його густини.

 

Н

 

Неелектроліти – речовини, водні орозчини або розплави яких не проводять електричного струму. Наприклад, цукор, спирт, ацетон.

 

Нейтрон  – електрично нейтральна частинка  з масою 1836,6 маси електрону. Разом з протонами, нейтрони входять до складу ядра. Їх об’єднують загальною назвою нуклони або нуклонне число. Число нейтронів визначають за різницею нуклонного та протонного чисел (порядкового номеру елемента у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва).

 

Неметали – (металоїди) - прості речовини, які не мають характерних для металів властивостей. Багато неметалів газуваті речовини, відрізняються від металів за фізичними та хімічними властивостями.

 

Неоднорідний – різний щодо свого складу; такий, що становить суміш двох  або більше компонентів.

 

Неполярний ковалентний зв’язок – ковалентний зв’язок, під час утворення якого не відбувається зміщення електронних пар.

 

Нуклід – тип атомів із певним значенням нуклонного і протонного чисел.

 

Нуклонне число – загальне число протонів і нейтронів. Нуклонне число відповідає відноснй атомній масі елемента.

 

О

 

Оборотні реакції – хімічні реакції, що за одних і тих самих умов відбуваються одночасно у протилежних напрямках.

  

Однорідний – такий, що належить до того самого роду, розряду; характеризується однаковими рисами, ознаками.

 

Окиснення – процес віддавання електронів атомами, які називають відновниками, іншим атомам. Атоми, які ці електрони забирають називають окисниками. При цьому відбувається процес відновлення атома, який бере електрони. Тобто окиснення-відновлення – два взаємозв’язаних та оборотних  процеси.

 

Оксиди – бінарні сполуки елементів з Оксигеном, в яких він виявляє ступінь окиснення – 2. Наприклад: СО, ZnO, СаО, СО2, Н2О. Оксиди класифікують на несолетвірні (СО) та солетвірні. До складу оксиду не повинен входити елемент в різних ступенях окиснення. Тож бінарна сполука Fe3O4, яку інколи називають подвійним оксидом і вважають сумішшю двох оксидів - FeO ∙ Fe2O3 є сіллю (Fe+2(Fe+3O2)2. Солетвірні оксиди поділяють на основні СаО, амфотерні ZnO, кислотні СО2.

 

Основи – гідрати основних оксидів. З точки зору електролітичної дисоціації – це електроліти, під час дисоціації яких у водних розчинах утворюються йони тільки одного типу – гідроксид-іони. 


Основні оксиди – складні реовини, які утворюють солі при взаємодії з кислотами або кислотними оксидами і не реагують з основами або основними оксидами. 


П

 

Період – горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їхніх відносних атомних мас, що починається лужними металами і закінчується інертними газами.

 

Пластичність – здатність металів необоротно деформуватись під дією механічних навантажень. 

 

Полімеризація  – процес послідовного сполучення молекул низькомолекулярної речовини з утворенням високомолекулярної речовини. 


Полярний ковалентний зв’язок – ковалентний зв’язок, під час утворення якого відбувається зміщення електронних пар до більш електронегативного атома.

 

Продукти реакції – речовини, які утворюються внаслідок реакції.

 

Проста речовина – це речовина, яка складається з атомів одного хімічного елемента.

 

Протон  – стабільна елементарна частинка з позитивним електричним зарядом. Протон у 1863,12 рази важчий за електрон. Разом з нейтронами утворює ядро атома елемента. Число протонів у ядрі атома дорівнює порядковому номеру елемента і визначає його місце у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Тому порядковий номер елемента називають протонним числом.

 

Протонне число – дорівнює величині заряду ядра атома елемента.

 

Р

 

Реагенти – речовини, які беруть участь в хімічній реакції.

 

Реакції галогенування – реакції, під час якої діючим агентом є галоген. 

 

Реакції гідратації – реакції приєднання води до речовин. 

 

Реакції гідролізу – обмінні реакції між речовинами і водою. 

 

Реакції гідрування або гідрогенізаціїреакції приєднання атомів Гідрогену

 

Реакції екзотермічніхімічні реакції, що супроводжуються виділенням теплоти у навколишнє середовище

 

Реакції ендотермічніхімічні реакції, що супроводжуються поглинанням теплоти із зовнішнього середовища


Реакції заміщенняце такі реакції, в ході яких число речовин не змінюється, а відбувається заміщення складової частини складної речовини атомами, які входили до складу простої речовини

 

Реакції каталітичніреакції, які відбуваються за участю каталізатора

 

Реакції нейтралізації це реакції між основами й кислотами, в процесі яких утворюються солі і вода

 

Реакції нітрування – реакції введення нітрогрупи –NO2 в молекули речовини.

 

Реакції обміну – це такі реакції, в ході яких дві речовини обмінюються складовими частинами, утворюючи дві нові речовини. 

 

Реакції окиснення – взаємодія речовин з киснем, в ході якої відбувається окиснення речовин.

 

Реакції окисно-відновні – реакції, які відбуваються зі зміною ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин.

 

Реакції розкладу – це такі реакції,  внаслідок яких з однієї речовини утворюється кілька нових речовин. 


Реакції сполучення – це такі реакції, внаслідок яких з двох або декількох речовин утворюється одна нова речовина. 


Речовина – це певна сукупність частинок (атомних, молекулярних, йонних), що перебуває у будь-якому з трьох агрегатних станів.

 

Розчин – це однорідна система змінного складу, що містить розчинювану речовину, розчинник та продукти їх взаємодії.

 

Розчинення – складний фізико-хімічний процес, під час якого відбувається взаємодія між частинками розчинника і розчинюваної речовини.

 

3


Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Калькулятор
Анкета
E-mail отправителя *:
Що Вам сподобалось на сайті *:
Яка тема з хімії для Вас найбільш важка *:
Як Вам дизайн сайту *:


Що Вам не сподобалось на сайті *:
Чи допомогли Вам матеріали сайту *: