Солі — складні речовини, які складаються з йонів металічних елементів та кислотних залишків.
Йони металічних елементів та кислотних залишків зв’язані один з одним відповідно до їхніх валентностей.
Назви солей складаються із двох слів: перше слово — назва металічного елемента (у називному відмінку), друге — назва кислотного залишку. Наприклад, цинк сульфід, натрій нітрат.
Якщо металічний елемент виявляє змінну валентність, то її обов’язково вказують у назві солі: купрум (ІІ) нітрат, ферум (ІІ) сульфат.
Формули солей складають аналогічно до формул оксидів, зрівнюючи число одиниць валентності металічного елемента та кислотного залишку. Деякі солі, які широко використовують у побуті, окрім офіційних, мають ще й традиційні назви. На приклад, натрій хлорид NaCl називають кухонною (кам’яною) сіллю, натрій карбонат Na2CO3 — це сода, калій карбонат K2CO3 — поташ.
Солі – електроліти, які дисоціюють у водних розчинах або розплавах на катіони металічних елементів та аніони кислотних залишків.
